В ніч з 19 на 20 лютого у Спасо-Преображенському соборі на Теремках була звершена Божественна літургія, на якій підносилися молитви за мир в країні та за упокій загиблих.

Богослужіння очолив митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, якому співслужили: архієпископ Городницький Олександр, єпископи: Макарівський Іларій, Шепетівський і Славутський Діонісій, Обухівський Іона, Васильківський Миколай, духовенство столиці.

Духовенство та вірні молилися про припинення протистояння в країні та упокій загиблих під час під час силового протистояння. Усіх померлих згадували по-іменно.

Під час відправи до присутніх з промовою звернувся митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр:

“Сьогодні Україна переживає свою нову Голгофу у своїй новітній історії. Її золото-блакитний хітон – символи хліба і неба, – залито кров’ю. Він роздирається усобицею. Брат повстав на брата, батько на сина і діти на батьків своїх (Матф.10:21). Заповідь Господньої Любові – найдорожчого Божого дарунку, який є запорукою нашого спасіння та миру, миру, яким так славилася Україна, вмінено в ніщо. Мир та любов попрано і розтоптано. Знову голгофськими молотками звучать удари кийків, знову розриває слух волання «розіпни!». Його ми чуємо у вибухах, що калічать людей. Кров’ю архідиякона Стефана волає до світу і до Бога Золотоверхий Київ, камінням якого побивають один одного брати-українці.

Пастирська совість не дозволяє і мені сьогодні промовчати. Не можу безучасно дивитися на кострище, в якому горить, як при новому Батиєвому нашесті Київ. Люди без облич, як середньовічні примари, приводять в жах квітучу колись столицю, освячену Хрещенням та подвигами сонму Святих.

За що, Господи, знову руйнуєш український Єрусалим?! За що ця Чаша Гніву Твого виливається на мою країну і мій народ?! За чиї гріхи пекельним димом зловонних кострищ обкурюється заквітчана колись Тобою Українська Земля?! Коли припиниться варварське ґвалтування незайманої краси того Уділу, котрий названо Третім уділом Твоєї Пречистої Матері, а Ти назвав Його Україною?! Для захисту чи для покарання підняв свій меч Твій Архістратиг Михаїл?!

Звертаюся до всіх, хто знає мене і вірить мені! Багато років я несу послух у ніг великого сина України, нашого з Вами духовного Отця, – Блаженнішого Митрополита Володимира. При комусь зростав я. Хтось зростав і духовно мужнів уже при мені. Сьогодні ж прошу всіх об’єднатися у спільній молитві і пості. Вірю, що Неділя Блудного Сина, яку ми переживаємо, закінчиться для України в наступаючу Неділю не Страшним Судом, а милістю Отця Небесного. Його обійми відкриті, і Він з любов’ю і сльозами чекає на всіх нас. Станьмо ж достойними цієї любові.

Станьмо творцями миру, які синами Божими назовуться. Помолімось за упокій тих, кого з-поміж нас вирвало смертоносне жало братовбивчого протистояння. Сьогодні очі багатьох налиті кров’ю. Все проходить, і це пройде. Як ми будемо дивитися у вічі один одному завтра – залежить від нас сьогодні. Залежить від нашої доброї волі, від нашого послуху Богові і Його Святому Євангелію.

Бог Миру і Любові нехай перебуває зі всіма нами. Вічна пам’ять тим, хто відійшов. Амінь”.

 

https://www.youtube.com/watch?v=U6rkldKzM7I

Кількість переглядів: 23