22 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.
21 листопада, на території Державного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» (Київ, вул. Лаврська, 3) Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відслужив заупокійну літію за безвинно постраждалими співвітчизниками.
Блаженнішому Владиці співслужили: Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, єпископи – Макарівський Іларій, Боярський Феодосій, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій. За богослужінням молилося духовенство м. Києва.
Богослужбові піснеспіви виконав хор Київських духовних академії і семінарії під управлінням архімандрита Романа (Підлубняка).
Наприкінці, Блаженніший Митрополит Онуфрій поклав квіти до меморіалу та звернувся до присутніх зі словом настанови:
«Дорогі отці і браття, ми сьогодні зібрались тут, щоби вшанувати пам’ять тих, хто загинув від супостатів невинною смертю, хто помер від голоду в ті часи, коли на нашу віру і Христову Церкву були гоніння. Ми прийшли на це місце, щоб згадати усіх, хто став жертвою за нас, просимо Бога, щоб простив їх вільні та невільні гріхи, поселив їх в райських оселях, а нам дав добрий розум, і щоб такі сторінки нашої історії більше не повторювалися. Нехай Господь береже всіх нас».
22 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. На території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» (вул. Лаврська, 3) відбулася церемонія вшанування пам’яті загиблих.
В заході взяли участь: Президент Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голова КМДА Віталій Кличко, представники Церков, влади та громадськості.
У вшануванні пам’яті жертв голодоморів взяв участь Предстоятель Української Православної Церкви Баженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Також нашу Церкву на церемонії представили Керуючий справами митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин.
Митрополит Онуфрій звернувся до присутніх зі словом:
«Шановний пане президенте, дорогі отці, брати і сестри!
ХХ століття стало для нашого народу часом складних випробувань. Ми пережили дві світові війни, революцію, безбожний радянський експеримент, масові репресії та багато чого іншого. Однак однією з найжахливіших трагедій, які випали на долю українського народу в минулому столітті, став голодомор 1930-33 років. Україна, яка завжди славилася своїми родючими землями, пережила тоді страшний голод, який забрав життя кількох мільйонів наших співвітчизників. Голодною смертю помирали і старі, і молоді, і діти, і жінки. Мабуть, не залишилося тоді в Україні родини, яку б не зачепило це страшне горе.
Сумно усвідомлювати, що голод 1930-33 років був результатом свідомих дій тих, хто був тоді при владі. Безбожний режим вчинив страшний злочин проти власного народу. Як казав герой відомого роману Федора Достоєвського: «Якщо Бога нема, то все є дозволеним». Користуючись цією антихристовою логікою, ті, які захопили тоді владу в свої руки, намагалися знищити всіх, хто заважав будувати їм на землі так званий комуністичний режим. У результаті — обіцянки світлого майбутнього перетворилися на кривавий терор.
У цьому є важливий урок для всіх нас: коли людина відрікається від Бога і починає будувати свій земний рай, це завжди закінчується трагедією. Усі криваві режими ХХ століття говорили про своє бажання принести користь народу. Насправді ж вони приносили тільки кров та сльози.
Сьогодні, коли ми намагаємось будувати нову Україну, ми маємо класти в її фундамент християнські моральні цінності і саме християнською мораллю мають бути пронизані всі сфери нашого життя. Християнським має стати все наше суспільство, тільки в цьому запорука його успішного розвитку в майбутньому.
Згадуючи трагічні події 1930-их років, маємо перш за все піднести молитви за всіх тих, хто по-мученицьки скінчив своє життя. Будемо просити Бога, аби він простив їх усяку провину та прийняв до Свого Небесного Царства.
Будемо також просити Пресвяту Богородицю, аби Вона завжди берегла нашу державу під Своїм Покровом і щоб більше ніколи не повторилися на нашій землі ті страшні випробування, яких ми зазнали у минулому столітті»
Під час церемонії також було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання та акцію “Запали свічку”.
Насамкінець, присутні поклали до меморіалу квіти та запалені свічки.
ДОВІДКА. Національний Музей «Меморіал Пам’яті Жертв Голодоморів в Україні» є центром увіковічення пам’яті людей, які загинули в роки голодоморів, коли в мирний час і за сприятливих кліматичних умов від голоду помирали мільйони. Сьогодні Меморіал є центром вшанування пам’яті померлих, місцем, де кожен має змогу пом’янути своїх безвинно убієнних родичів, співвітчизників та помолитися за їхні душі. Як відомо, тоталітарний більшовицький режим відняв уцих людей не лише свободу й право на життя, а й споконвічне право на гідне поховання за християнськими канонами, а їхні души були позбавлені належних похоронних обрядів.
http://youtu.be/QHD5ZnJ-cXc
Кількість переглядів: 51